На виникнення перших замків в Польщі мало вплив формування кордонів польської держави і поява впливових лицарських родів.
Тарнівська земля не була, щоправда, пограничною територією, але тут проходили важливі торгові шляхи, які потрібно було захищати,
що й забезпечували збройні загони укріплених замків.
Замок у Дембні – єдина добре збережена лицарська резиденція пізньої готики в Польщі 1470-1480 рр.
Замок складається з чотирьох поверхових будівель, які оточують викладений бруківкою двір з криницею. Контур замку, з цегли і каміння, урізноманітнюють башти та еркери.
Портали дверей і вікон, а також еркери красиво оздоблені кам’яними барельєфами з рослинними і геометричними мотивами та гербовими клейнодами. Внутрішня експозиція приміщень дозволяє пізнати історію замку, можна побачити, як виглядав колись лицарський зал, замкова каплиця, скарбниця та стародавня кухня. Кожен рік у вересні в Дембні відбувається лицарський турнір «За золоту косу Тарлювни». Тисячі учасників збираються на змагання і середньовічні танці та беруть участь у показах, які наближають до нас щоденне життя наших предків.
На вершині гори святого Мартина в Тарнові знаходяться руїни тарнівського замку. Резиденція, будівництво якої розпочали в 1329 р., славилася за панування гетьмана Яна Тарновського. Навідувалися сюди найбільші польські гуманісти. Сьогодні з руїн замку відкривається найпрекрасніша панорама Тарнова.
Новий Вісніч – найбільша збережена оборонна резиденція у стилі бароко в Польщі.
Характерний вигляд замку сформувався за панування Петра Кміта, який у першій половині XVI ст. оформив його у стилі ренесансу. Будівля замку займає центральну частину комплексу. Складається з чотирьох триповерхових крил, згрупованих навколо внутрішнього малого дитинця. Своєрідності замку додають чотири кутові башти. Кожна з башт є відмінною, завдяки чому замок з кожного боку виглядає ніби інакше. Сьогоднішню форму замок отримав в 1615-1637 рр. завдяки Станіславу Любомирському. Тоді твердиня була перебудована і оточена кам’яними укріпленнями з брамою, мурованими бастіонами і завісами.
Замки долини Дунайця. У XIII і XIV ст. у долині Дунайця з’явилися декілька укріплених споруд. Від більшості з них нині залишилися самі лише руїни. Однак останнім часом вони все частіше стають об’єктом зацікавленості місцевої громадськості. Утворюються комітети, об’єднання та неформальні структури, які хочуть працювати задля ревіталізації історичних пам’яток.
Про те, що проекти відбудови знищених замків не є нереальними, свідчать приклади власне з долини Дунайця:
- у Чхові на руїнах замку зламу XIII i XIV ст. реконструйовано вежу і тривають роботи над відновленням фундаментів поселення,
- у замку Тропштин у місцевості Витшищка приватний інвестор повністю реконструював замок XIV ст. Нині він один з найпереконливіших прикладів лицарського замку, піднятого з руїн.